1 жовтня ми схиляємо голови перед усіма, хто боронить нашу землю, нашу свободу і право говорити рідною мовою. Це воїни й воїнички, які щодня стоять між нами та темрявою. Це медики, що рятують життя, волонтери, що тримають тил, і рідні, які з надією чекають вдома. Ваша мужність і незламність дають нам можливість жити, навчатися й будувати майбутнє.

Цей день має глибоке історичне коріння. Козацька звитяга, волелюбність, побратимство й чесне слово були для українців прикладом того, як любити свою землю. Сьогодні ці риси втілюють наші захисники й захисниці, гідні спадкоємці Війська Запорозького.

Ми низько вклоняємося тим, хто віддав життя за Україну. Їхня пам’ять житиме в наших серцях, у книгах, у кожному мирному ранку, який вони нам подарували. Бажаємо воїнам сили духу, міцного здоров’я й скорого повернення додому з Перемогою. Родинам бажаємо терпіння, віри та підтримки, а всім нам миру, єдності й впевненості в завтрашньому дні.

Слава захисникам і захисницям! Слава Україні!