Великою радістю сповнився весняний травневий день у коледжі, адже у гуртожитку нашого навчального закладу молода сім'я внутрішньо переміщених  осіб дочекалася свого первістка - синочка. Така символічна подія сталася чи не  вперше від заснування ПГФК і, безперечно, є знаковою для усіх нас у цей складний час для України. Наші герої ЗСУ виборюють право бути українцем на своїй землі, віддаючи  життя на Сході держави, а вся країна і ми, зокрема, тримаємо на місцях свій фронт - культурний, інформаційний, волонтерський,  фронт надії та віри.

Саме тому народження немовлятка у людей, які перебувають далеко від рідного дому,  змушені були переїхати і наразі проживають у гуртожитку із нашими студентами  ще раз підтверджує, що українців нічого не зламає, бо ми єднаємося і гуртуємося у складні часи.

Студенти коледжу та переселенці - представники  різного покоління та поглядів, але  зуміли налагодити толерантне та комфортне  проживання в гуртожитку Природничо-гуманітарного фахового коледжу ДВНЗ "УжНУ".

Тож, цей факт та багато інших свідчать про те, що вже незабаром ми дочекаємося Перемоги світла над темрявою, України над хижою ордою москви. Бо, як кажуть у народі, якщо Бог приводить нове життя у час війни, то народ той - благословенний!

Керівництво, викладачі, працівники та студенти навчального закладу щиро вітаємо родину з Бердянська із народженням синочка!

Бажаємо здоров'я, великої радості дитячих років,  бадьорості духу під мирним небом України. Нехай ніщо не порушує  спокою та на землі панує мир та щастя.

" Над тихим сном мого малого сина,

Над плетивом думок моїх і мрій

Пливла тривога, ніби всесвіт, сива.

Гойдаючись на гребенях надій.

Цідилась ніч крізь темне сито неба,

І зорі танули, як вогники малі...

Кирпатий мій! Дивлюся я крізь тебе

У завтрашнє страдалиці Землі.

Я бережу для тебе її квіти,

Тобі несу думок своїх огонь,

Для тебе запускаю на орбіти

Ракети із порепаних долонь.

Ми народились в муках, щоб родити.

Синами обезсмертити свій рід,

Щоб квітував на диво всьому світу

Козацький геніальний родовід!

 

(Василь Симоненко "Кирпатий барометр")